Вуглеводи: прості, складні вуглеводи


Всі вуглеводи: причому від простих до складних. А так же де саме містяться вуглеводи в різних продуктах харчування

Вуглеводи в продуктах харчуванняЯк багатьом відомо, саме ВУГЛЕВОДИ - це і є найголовніше джерело енергії в організмі людини.

Треба зауважити, що безпосередньо самі запаси вуглеводів у вигляді, звичайно ж, глікогену в самому організмі людини складають приблизно 500 грам. А основна маса його (приблизно 2/3) як правило, знаходиться саме в м'язах, тільки 1/3 - безпосередньо в печінці.

Так в проміжках між стандартними прийомами їжі цей глікоген розпадається на різні молекули глюкози, що неймовірно пом'якшує коливання рівня цукру у нас в крові. І крім того саме запаси глікогену без постійного надходження вуглеводів вкрай виснажуються приблизно за дванадцять ну максимум за вісімнадцять годин.

І вже в цьому випадку як кажуть, включається механізм деякого утворення вуглеводів саме з проміжних продуктів для обміну білків. Це, насамперед, обумовлено тим, що саме вуглеводи життєво необхідні безпосередньо для утворення енергії в різних тканинах людини, особливо в тканинах мозку.

І таким чином саме клітини мозку отримують життєву енергію переважно тільки за рахунок окислення самої глюкози.

Неприємний дефіцит вуглеводів

Такий неприємний і хронічний дефіцит вуглеводів часто може приводити саме до повного виснаження запасів неймовірно важливого глікогену саме в печінці і до не менш неприємного відкладенню жиру взагалі в її клітинах. Це досить швидко може викликати так зване фахівцями жирове переродження печінки, що неймовірно порушує всі її функції.

Так само безпосередньо при дефіциті вуглеводів у повсякденній їжі всі тканини й органи, як правило, використовують для синтезу життєвої енергії зовсім не тільки білки, але ще й різні жири. І вже при посиленому розпаді саме жирів можуть виникнути деякі порушення багатьох обмінних процесів, передусім пов'язані саме з прискореним утворенням уже знайомим нам кетонів (саме до цього класу органічних речовин відноситься такий відомий дуже багатьом ацетон) і навіть накопиченням їх в людському організмі.

Так само надмірне утворення саме кетонів при досить посиленому окислюванні всіх жирів і так само частково білків може з легкістю призвести до повного «закислення» всієї внутрішнього середовища вашого організму і навіть до отруєння тканин мозку, причому, аж до розвитку досить небезпечною ацидотический коми з повною втратою свідомості.

А чи хороший і якийсь надлишок все тих же вуглеводів?

Деякий надлишок вуглеводів в споживаної щодня їжі викликає неймовірне підвищення рівня інсуліну безпосередньо в крові і природно сприяє утворенню саме жиру, а ось досить різке зниження калорійності повсякденної їжі саме за рахунок зменшення вуглеводів в повсякденному раціоні може швидко приводити до повного порушення не менше важливого білкового обміну.

І природно найважливішою причиною реального збільшення утворення жиру, насамперед, є різке підвищення саме вмісту глюкози в крові, до речі сказати, безпосередньо після рясного прийому максимально багатої вуглеводами їжі. Так само якщо після легкого сніданку сама людина протягом усього дня голодує, а тільки ввечері практично в один прийом з'їдає і полуденок, і повноцінний обід і навіть вечеря, організм просто змушений боротися з так званим «отруєнням» вуглеводами - максимально різким підвищенням самої концентрації глюкози в його крові.

А для того щоб глюкоза безпосередньо з крові потрапила прямо в клітини тканин, необхідний звичайно ж інсулін, а різке підвищення його рівня саме в крові стимулює все той же синтез жирів. Правду сказати, механізм екстреного перетворення всіх вуглеводів в жир, звичайно ж, починає працювати тільки лише при одночасному і, причому досить великій (навіть більше 500 грам) надходженні в сам організм максимально швидко засвоюються вуглеводів.

Так цілком достатньо буде з'їсти зовсім невеликий батон хліба саме з варенням, причому запиваючи його досить солодким чаєм. А адже саме такий тип харчування в більшості всіх своїх випадків веде не тільки до неймовірно швидкому гастриту та інших неприємних захворювань, але і, звичайно ж, до накопичення зайвої жирової тканини.

І безпосередньо регуляторами обміну вуглеводів, звичайно ж, крім інсуліну, можуть бути й інші гормони. Припустимо гормони кори надниркових залоз, це так звані фахівцями глюкокортикоїди, вони максимально посилюють синтез в печінці звичайної глюкози з різних амінокислот.

Цей процес в першу чергу стимулює і гормон з назвою глюкагон, який, власне кажучи, як і інсулін, виробляється саме підшлунковою залозою. Треба так само відзначити, що глюкокортикоїди і глюкагон за своєю дією прямо протилежні інсуліну.

Правильна норма вуглеводів, на думку багатьох фахівців:

В абсолютній нормі вуглеводи повинні постійно забезпечувати п'ятдесят чи навіть шістдесят відсотків калорійності вашої їжі. Тобто виключити їх з вашої дієти зовсім не можна, а вони притому все-таки «винні» в постійному накопиченні зайвої маси тіла.

Читайте також: Вегетаріанство

Очевидно так само що, слід шукати якісь інші шляхи, які зможуть дозволити, не виключаючи всі вуглеводи з повсякденної їжі, обмежити їх постійне перетворення в жир.

Різні види вуглеводів

Відразу зауважимо, що всі вуглеводи по своїй хімічній структурі цілком можна буде розділити на звичайні або прості вуглеводи (це, насамперед моносахариди і дисахариди) і, звичайно ж, складні вуглеводи (це саме полісахариди).

І так, прості вуглеводи (або ж цукру)

Прості вуглеводиГлюкоза - це і є найбільш важливий з усіх наявних моносахаридів, так як саме вона є основною структурною одиницею переважної більшості всіх харчових ди- і полісахаридів. А безпосередньо в самому процесі обміну речовин вони постійно розщеплюються на абсолютно окремі молекули саме моносахаридів, які власне кажучи, в ході багатостадійних хімічних реакцій і можуть перетворюватися в інші речовини і вже в кінцевому підсумку можуть окислюватися до вуглекислого газу і, звичайно ж, води.

І при тому вони ж використовуються як якесь «паливо» для всіх клітин. Глюкоза - це взагалі самий необхідний компонент для обміну вуглеводів.

І треба визнати, що при зниженні її рівня безпосередньо в крові або ж, навпаки, при високій концентрації і повної неможливості використання, як це частенько і відбувається саме при діабеті, настає певна сонливість, а так само може навіть наступити короткочасна втрата свідомості (так звана гіпоглікемічна кома).

Крім того саме глюкоза практично «в чистому вигляді», як моносахарид, як правило міститься практично у всіх овочах і звичайно ж у фруктах. Особливо багаті глюкозою насамперед виноград - більше 7,8%, так само черешня, вишня - більше 5,5%, обов'язково малина - більш ніж 3,9%, і суниця - більше 2,7%.

Крім того слива - маючи 2,5%, і кавун - більше 2,4%. З овочів ж найбільше глюкози може міститися в гарбузі - більше 2,6%, і звичайно ж у білоголової капусти - приблизно 2,6%, а так само в звичайній моркви - близько 2,5%.

Окрім іншого саме глюкоза володіє найменшою солодкістю, ніж допустимо найвідоміший дисахарид - це сахароза. І якщо вирішити і прийняти солодкість сахарози за певні сто одиниць, то в такому випадку солодкість глюкози може скласти тільки сімдесят чотири одиниці.

Фруктоза так само є одним з найвідоміших і найбільш поширених вуглеводів фруктів. А безпосередньо на відміну від глюкози вона цілком може без найменшої участі інсуліну швидко проникати з крові відразу ж в клітини тканин.

І саме з цієї причини сама фруктоза і рекомендується як самого найбільш безпечного джерела прямих вуглеводів для всіх людей хворих на діабет. Так відбувається, що частина фруктози потрапляє безпосередньо в клітини печінки, які і можуть швидко перетворювати її на більш універсальне і легке «паливо» - в глюкозу.

І ймовірно саме тому фруктоза так само цілком здатна підвищувати рівень цукру в крові, хоча, звичайно ж, і в значно меншій і безпечної мірою, ніж всі інші прості цукри. Так само саме фруктоза значно легше, ніж глюкоза, здатна буде швидко перетворюватися в жири.

А самим основною перевагою саме фруктози є саме те, що вона практично в два з половиною рази солодше глюкози і більш ніж в один і сім десятих рази солодше самої сахарози. Її застосування скажімо, замість цукру завжди дозволяє знизити загальне споживання вуглеводів взагалі.

Треба відразу зазначити, що самими основними джерелами фруктози в звичайній їжі є насамперед виноград - містить більше 7,7%, яблука - більш ніж 5,5%. Крім того звичайно ж груші - містять 5,2% фруктози, вишня, і черешня - більш ніж 4,5%, обов'язково кавуни - майже 4,3%, так само чорна смородина - 4,2%, і звичайно ж малина - майже 3,9%, суниця - більше 2,4%, і дині - приблизно 2,0%.

У звичайних же овочах вміст фруктози вкрай невелика - всього-то від 0,1% в буряку і тільки до 1,6% саме у білоголової капусти. Так само сама фруктоза міститься саме в меді - причому близько 3,7%.

Окрім іншого цілком достовірно доведено, що сама фруктоза, що володіє навіть значно вищою і приємною солодкістю, ніж скажімо сахароза, зовсім не викликає карієсу, до речі сказати яким неймовірно сприяє підвищене споживання цукру.

галактозаА ось Галактоза в продуктах в звичайному вірніше вільному вигляді не зустрічається зовсім. Вона, насамперед, утворює дисахарид безпосередньо з глюкозою - або лактозу (так званий молочний цукор) - це і є основний вуглевод самого молока і так само всіх молочних продуктів.

Крім того саме лактоза розщеплюється безпосередньо в шлунково-кишковому тракті причому саме до глюкози і галактози саме під дією такого ферменту як лактоза. А ось дефіцит саме цього важливого ферменту у деяких певних людей призводить до повної непереносимості взагалі молока.

Так саме абсолютно Нерозщеплені лактоза служить неймовірно гарним живильною речовиною безпосередньо для кишкової мікрофлори. І при цьому цілком можливо рясне газоутворення, як кажуть у народі живіт «здуває».

Читайте також: Роздільне харчування

Крім того у всіх кисломолочних продуктах найбільша частина лактози може бути зброджено саме до молочної кислоти, і ймовірно саме тому люди з такою ось лактозной недостатністю цілком зможуть переносити практично будь-які кисломолочні продукти причому без неприємних для себе наслідків. Окрім іншого, практично всі молочнокислі бактерії, що знаходяться в кисломолочних продуктах як би пригнічують всю нормальну діяльність кишкової мікрофлори і навіть в деякій мірі знижують деякі несприятливі дії лактози.

Крім цього саме галактоза, що утворюється безпосередньо при розщепленні лактози, в першу чергу перетворюється в печінці саме в глюкозу. А допустимо при вродженому такому спадковому нестачі або ж при повній відсутності ферменту, що перетворює всю галактозу саме в глюкозу, розвивається таке важке захворювання як галактоземія, яка власне кажучи, і веде до розумової відсталості.

Було б непогано запам'ятати, що вміст лактози припустимо, у коров'ячому молоці становить близько 4,7%, а вже в сирі - всього-то від 1,8% і не більше ніж до 2,8%. А ось у звичайній сметані - вміст лактози від 2,6% і до 3,1%, а в звичайному кефірі - уже, від 3,8% і до 5,1%, а ось в улюблених багатьма йогуртах - близько 3%.

Крім того саме дисахарид, утворений насамперед молекулами глюкози і так само фруктози, - це звичайна сахароза. А ось вміст сахарози в звичному для багатьох цукрі близько 99,5%.

І те, що саме цукор - це і є «біла смерть», всі любителі солоденького знають так само прекрасно, як і багато курців про те, що крапля нікотину може вбивати цілу коня. І, на превеликий жаль, обидві ці дійсно прописні істини найчастіше все-таки служать лише приводом для жартів, ніж скажімо приводом для деяких серйозних роздумів чи припустимо деяких практичних висновків.

Цукор дійсно дуже швидко розщеплюється вже в шлунково-кишковому тракті, і тоді глюкоза і фруктоза з легкістю всмоктуються в кров і, звичайно ж, служать реальним джерелом енергії, а також найбільш важливим, найпершим попередником глікогену і, звичайно ж, жирів. Його також досить часто називають якимось «носієм порожніх калорій», саме так як цукор - це завжди самий, що ні є чистий вуглевод і зовсім не містить якихось інших поживних речовин, скажімо таких, як, наприклад, вітаміни, або ж мінеральні солі.

А ось з рослинних продуктів найбільшу кількість сахарози міститься саме в буряку - більш ніж 8,6%. Треба сказати, що в персиках - сахарози більше 6,0%, а вже динях - близько 5,9%, саме в сливах - 4,8%, а в мандаринах - тільки 4,5%.

Окрім іншого в самих різних овочах, звичайно ж, крім буряків, значний вміст все тієї ж сахарози відзначається тільки в моркві - близько 3,5%. А ось у всіх інших овочах звичне вміст сахарози, як правило, коливається від 0,4 і не більше ніж до 0,7%.

Крім власне самого цукру, основними глобальними джерелами сахарози в повсякденній їжі є, як правило, варення, мед, або кондитерські вироби, а так само різні солодкі напої, і навіть морозиво.

А безпосередньо при з'єднанні двох звичайних молекул глюкози утворюється відома лише фахівцям мальтоза - це солодовий цукор. Її, насамперед, містять мед, солод, а так само пиво, патока і різні хлібобулочні або кондитерські вироби, в обов'язковому порядку виготовлені з додаванням саме патоки.

Правильне харчування і вуглеводи

Деякі складні вуглеводи

Треба визнати, що абсолютно всі полісахариди, представлені в повсякденній їжі звичайної людини, за вкрай рідкісними винятками, є активними полімерами саме глюкози.

Складні вуглеводиКрохмаль - це самий основний з прекрасно переварюваних полісахаридів. І саме на його частку і доводиться практично до 80% всіх споживаних з їжею вуглеводів.

Основним джерелом крохмалю служать, насамперед, рослинні продукти, а в основному це саме злакові. Це все крупи, а так само борошно, хліб, і, звичайно ж, звичайна картопля.

А от найбільше крохмалю, насамперед, містять саме крупи. Так от 60% крохмалю міститься в гречаній крупі (або в ядриця) а практично до 70% крохмалю - саме в рисової.

Зі звичайних злаків найменше крохмалю буде міститися у вівсяній крупі і так само в різних продуктах її переробки: це, насамперед у толокно, в вівсяних пластівцях «Геркулес» - тільки 49%. Саме всі макаронні вироби містять не менше 62% крохмалю і не більше 68% його ж.

Треба відзначити окремо, що припустимо хліб з житнього борошна, причому в залежності від його сорту може містити від 33% і до 49% крохмалю, а ось пшеничний хліб та інші вироби саме з пшеничного борошна - містять від 35 і до 51% крохмалю. Звичайна борошно - містить крохмалю від 56 (якщо вона житнє) і до 68% (якщо вона пшеничне і вищого сорту).

Так само неймовірно багато крохмалю і в різних бобових продуктах - як мінімум 40% саме в чечевиці і практично до 44% безпосередньо в горосі. Саме з цієї причини такі продукти як сухий горох, квасоля, і сочевиця, а так само нут відносять саме до зернобобовим.

Треба зауважити, що як би осібно стоять соя, яка може містити тільки 3,5% крохмалю, і знайома багатьом соєве борошно (містить 10-15,5%). Унаслідок неймовірно високого вмісту крохмалю саме в картоплі (від 15 і до 18%) у сучасній дієтології його намагаються відносити не до овочам зовсім, де всі основні вуглеводи будуть представлені моносахаридами або дисахаридами, а саме до крохмалистим продуктам, причому абсолютно нарівні з усіма злаковими і навіть з зернобобовими.

Треба так само сказати, що саме в топінамбурі і так само в деяких інших рослинах численні вуглеводи запасаються саме у вигляді такого полімеру як фруктоза - інулін. Крім того багато харчові продукти саме з добавкою інуліну настійно рекомендують багато фахівців при діабеті і особливо - для його правильної профілактики (так нагадаємо, що саме фруктоза дає значно менше навантаження безпосередньо на підшлункову залозу, ніж всі інші більш шкідливі цукру).

Глікоген - це якийсь «тваринний крохмаль» - він складається з неймовірно сильно розгалужених ланцюжків різних молекул глюкози. Він крім іншого в невеликих кількостях так само міститься і в багатьох тваринних продуктах (а саме в печінці від 2 і до 10%, а так само в будь м'язової тканини - причому від 0,3 і до 1%).

Вуглеводне харчування (Відео)





Увага, тільки СЬОГОДНІ!