Майстер клас. Вален. Нюша
Дитячий майданчик своїми руками
У Британії з'являться підгузники з порадами для батьків
Що робити, якщо болить шия ззаду?
Готуємо справжні донати
Розвиваючий урок. Алфавіт-розмальовка
Маринована буряк
Зайва вага вагітної скорочує життя дитиніПсихологія дітей раннього віку
Ось і з'явився у вашому будинку довгоочікуваний карапуз, такий маленький і беззахисний. Ви інтуїтивно розумієте, що тепер він потребує вашої турботи, опіки, ніжності і любові. Але проходить час, малюк росте, активно знайомлячись з навколишнім світом, з'являються перші риси характеру. І раптом настає момент, коли дитина стає примхливим, некерованим, багато батьків не знають, як реагувати на таку ситуацію і роблять грубу помилку, застосовуючи «виховні» методи. Чому дитина раптом починає вередувати і як правильно реагувати на це?
Щоб відповісти на це питання, треба розібратися, як розвивається психологія дітей раннього віку з самого народження. Тут можна виділити два, найважливіших етапу розвитку дитини - це дитинство (від народження до року) і період раннього розвитку (від 1 до 3 років). Саме в цей період формується характер, закладаються поведінкові реакції на навколишні предмети і людей.
Дитинство.
Для цього періоду характерна сильна прихильність і повна залежність дитини від матері, немовляті необхідний тісний фізичний і емоційний контакт з матір'ю для відчуття захищеності. Малюк поступово знайомиться з навколишнім світом і плачем реагує на різку зміну звичної обстановки або відчуттів. Найголовніше в цей час - набратися батькам терпіння, адже психологія дітей раннього віку в період дитинства дуже тендітна і чутлива. Для дитини віком до одного року пхикання або плач є формою спілкування, але часто батьки реагують на таку поведінку дратівливістю, а іноді й неконтрольованої злістю. Частіше обіймайте малюка, посміхайтеся, співайте забавні пісеньки і розповідайте віршики, адже позитивні емоції батьків дають дитині відчуття захищеності, спокою і щастя.
Період раннього розвитку.
Психологія розвитку дітей раннього віку в період від 1 до 3-х років характеризується тим, що дитина стає більш самостійним, знання про навколишній світ стають ширшими, а заодно зростає і потреба в спілкуванні та уваги з боку батьків. Цей період ускладнюється частими кризами розвитку дітей, які проявляються в примхливості, запереченнях, негативізму, афективних реакціях дитини. Примхи дитини - це не риса характеру, а просто наступний етап розвитку. У такі моменти дуже важливо м'яко і спокійно спілкуватися з малюком, дбайливо ставитися до будь емоційних проявів.
Саме в ранньому віці формується самооцінка малюка, яку закладають батьки. Тому, не дорікайте дитини, якщо у нього що-небудь не виходить, заохочуйте до самостійності. Будьте терплячі, уважні і обов'язково обговорюйте і пояснюйте свої дії, адже тільки так малюк зрозуміє, що таке добре, і що таке погано.
Допомагайте дитини всебічно розвиватися, привчайте до режиму, так як сталість навколишнього світу дуже важливо для нього. І пам'ятайте, що для дітей не буває багато любові, не бійтеся хвалити і радійте тому часу, який ви проводите разом, адже воно так швидко пролетить!
Що посієш, те й пожнеш!
